Уход за крокусами

Крокусы посадка и уход в домашних условиях

Крокусы дома — температура. При выращивании в горшках создайте такие условия, в которых крокусы находятся в природе. Перед высадкой луковички должны пройти предварительную холодную стратификацию в течение 12 — 15 недель при температуре около 5° С. Для выгонки растения держат в прохладе – не выше 15 ° С. После зацветания температуру можно немного повысить — примерно до 17° С. Не стоит боятся низких температур — в естественной среде они выносят заморозки до 10 -15° С даже когда цветут.

Выращивание крокусов — освещение. В период покоя, когда растение крокус теряет листья, луковички хранят в темном месте. В период выгонки помещают горшки в хорошо освещенное место, где они смогут получать 4 — 6 часов прямого солнца каждый день. Когда бутоны распускаются, можно переместить крокусы в тень, так как в таких условиях цветки дольше останутся открытыми.

Крокусы в домашних условиях. После цветения листья начнут желтеть и отмирать — не удаляйте их, так как они продолжают питать луковички. Растения, которые цвели в домашних условиях следует высадить на улицу. После цветения луковички хранят в темном и прохладном месте с температурой около 4° С, в торфяной смеси, которую изредка увлажняют или в бумажных пакетах.

Крокусы в горшке — грунт. Необходим богатый органикой и хорошо дренированный грунт, например смесь листового перегноя, торфа с добавлением песка.

Подкормка. Ежегодная высадка в свежий грунт позволяет крокусам обходиться без дополнительных подкормок. Если грунт недостаточно питательный – подкармливайте жидкими удобрениями 2 раза в месяц до начала цветения.

Назначение. Можно использовать для выгонки, однако это потребует некоторых усилий для поддержания температурного режима и условий освещенности. Различные сорта крокусов цветут в разное время и поместив несколько разных луковиц в один горшок можно дольше наслаждаться цветением.

Когда цветут крокусы. В естественных условиях цветут очень ранней весной, цветоносы часто пробиваются сквозь снег. При выгонке может цвести в любое время года. Период цветения может длиться 1 — 2 недели, если растения держат в прохладе и вдали от прямых солнечных лучей.

Влажность воздуха. Не нуждается в опрыскиваниях и может переносит сухой воздух.

Полив крокусов. Регулярно увлажняйте грунт, чтобы он не пересыхал. После цветения частоту поливов сократите так, чтобы после опадания листьев луковички находились в практически сухом грунте.

Когда пересаживать крокусы. Крокусы высаживают ежегодно, осенью, с октября по ноябрь в неглубокие плошки с большими дренажными отверстиями. Отцветшие луковички лучше высадить в сад, дважды цвести в домашних условиях они вряд ли будут.

Размножение. Дочерними луковичками или семенами, однако растения, полученные таким образом, зацветают только через 2 — 3 года.

Вредители и болезни. Крокусы не будут цвести без предварительной холодной стратификации, которую проводят хотя бы в течение недели. При застое воды луковички гниют и листья желтеют.

Примечание. Рыльца крокусов используется для изготовления приправ и в медицинских целях.

Гидропоника.

Возможно, Вас также заинтересуют:

Замикання електричного струму на землю. Крокова напруга

Електричний струм замикається на землю через провідники, що мають з нею контакт. Причинами замикання і стікання струму в землю є:

  • — замикання електричної мережі в результаті аварії на заземлений корпус електроустановки;
  • — падіння проводів на землю;
  • — пробій чи ушкодження ізоляції електричних кабелів. При замиканні струму на землю відбувається різке зниження потенціалу — напруга визначається як добуток струму замикання на землю

Струм в землі призводить до появи потенціалів на заземлювачі, на металевих частинах комунікацій, що знаходяться поблизу заземлювача, у землі та на її поверхні навколо місця замикання і стікання струму в землю.

Різниця потенціалів поблизу замикання може досягати великих значень і тому є небезпечною для людини, що наближається чи рухається в зоні замикання. Людина при цьому зазнає впливу електричного струму по шляху «нога-нога». Розтікання струму в землі, різниця потенціалів між сусідніми точками, а, отже, і небезпека ураження людини залежать:

  • — від значення струму замикання на землю;
  • — провідності ґрунту;
  • — опору заземлених конструкцій;
  • — їхньої форми і ступеня зіткнення з ґрунтом;
  • — напруги в мережі (до 1000 В);
  • — розгалуженості;
  • — стану ізоляції та ін.ш.

Слід розглянути, як розтікається електричний струм у землі від проводу, що впав на землю, який закон розподілу потенціалів від місця падіння його і яка небезпека крокової напруги.

Напруга кроку — напруга між двома точками ланцюга електричного струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку і на яких одночасно стоїть людина (мал.12.3).

Якщо «картина» розтікання струму від проводу, що впав, еквівалентна «картині» від напівкульового заземлювача і що ґрунт однорідний з питомим опором у багато разів більшим, ніж у заземлювача, то густина струму в землі буде зменшуватись і на відстані х від центра напівкульового заземлювача буде дорівнювати:

Розтікання постійного і змінного струмів частотою 50 Гц в однорідному провідному середовищі можна вважати стаціонарним електричним полем. У ньому густина струму і напруженість Е у точці х зв’язані залежністю закону Ома в диференціальній формі

Точки А (фА), ії потенціал, якому відповідає півсфера між точкою з радіусом х і точкою, що відстоїть на нескінченно великій відстані (∞), визначиться при розв’язанні інтеграла:

Тобто напруга від місця падіння електричного дроту по поверхні однорідного ґрунту буде зменшуватися в сторони згідно з гіперболічним законом. Різниця потенціалів, прикладена до двох ніг, що знаходяться на відстані кроку (0,8 м), і називається кроковою напругою. Значення напруги з віддаленням від місця замикання зменшується, а при відстані більше 20 м у мережах до 0,4 кВ стає незначною і небезпеки для людини не становить.

Практично ґрунт не завжди однорідний навколо місця замикання струму. І тоді еквіпотенційні лінії не будуть концентричними окружностями, а потенціал від місця замикання буде змінюватися за якимось іншим складним законом, що залежить від питомого опору ґрунту навколо заземлювача.

Якщо людина потрапила в зону впливу крокової напруги, тоді варто виходити із неї повільними кроками з урахуванням напрямку зниження дії струму. Стрибати на одній нозі чи тікати не слід, тому що при падінні до тіла людини буде прикладатися ще більша напруга, ніж напруга кроку.

Напруга дотику — напруга між двома точками ланцюга, яких людина торкається одночасно. Іншими словами, це спадання напруги на опорі тіла людини при її підключенні в електричний ланцюг

Три класи приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом в значній мірі залежить від метеорологічних умов виробничих приміщень. Ці умови можуть сприяти збільшенню або зниженню ураження людини електричним струмом.

Підвищена вологість і висока температура повітря під час роботи з технічним електрообладнанням хімічних лабораторій, пари кислот і лугів можуть руйнувати ізоляцію проводів, різко погіршуючи її діелектричні властивості, і, отже, сприяють переходу напруги на неструмопровідні частини електроустаткування.

З другого боку висока температура повітря сприяє рясному потовиділенню, а висока відносна вологість сприяє поганому випару поту із шкіри людини і, отже, зволоженню шкіри людини в процесі роботи. А опір зволоженої шкіри різко знижує загальний електричний опір тіла людини, а це в свою чергу збільшує струм через тіло людини і небезпеку його ураження.

Струмопровідні підлоги — земляні, бетонні, залізобетонні також збільшують небезпеку ураження людини електричним струмом при роботі і технічному обслуговуванні і приладового устаткування виробничих підприємств. Технічне обслуговування електроустановок на підприємствах часто виконується за таких умов, де можливий одночасний випадковий дотик, з одного боку, до струмопровідної частини, а з другого, до металевих частин електроустаткування, що має добре з’єднання з землею. Зазначені вище умови визначають ступінь небезпеки ураження людини електричним струмом.

«Правила улаштування електроустановок. (ПУЕ-86)» усі виробничі приміщення стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом поділяють на три класи: з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні; без підвищеної небезпеки.

До приміщень з підвищеною небезпекою відносяться приміщення, у яких є хоча б одна з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку ураження людини електричним струмом:

  • — вогкість чи струмопровідний пил. Вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість тривалий час перевищує 75 %. Курними (зі струмопровідним пилом) називаються приміщення, у яких в процесі виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати усередину машин, апаратів та інш.;
  • — струмопровідні підлоги — металеві, земляні, залізобетонні, цегельні;
  • — висока температура. Жаркими називаються приміщення, у яких під впливом різних теплових випромінювань температура перевищує постійно чи періодично (більше однієї доби) +35 °С;
  • — можливість одночасного дотику людини до металоконструкції будинків, які зв’язані з землею, технологічних апаратів, механізмів чи іншого устаткування, а також до металевих корпусів електроустаткування.

До особливо небезпечних приміщень відносяться приміщення з наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

  • — особлива вогкість. Особливо вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість повітря близька до 100 %; стіни, стеля і предмети вологі;
  • — хімічно активне чи органічне середовище. Приміщеннями з хімічно активним чи органічним середовищем називаються приміщення, у яких постійно чи протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладання чи цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування;
  • — одночасно дві чи більше умов підвищеної небезпеки. До таких приміщень і умов на підприємствах медичної та хімічної промисловості можуть відноситься: лабораторії хімічного аналізу, підприємства по виробництву агресивних речовин та ін.ш.

До приміщень без підвищеної небезпеки відносяться приміщення, у яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. До таких приміщень відносяться приміщення з належними метеорологічними умовами, з дерев’яними підлогами, регульованою температурою повітря. Це приміщення адміністративно-управлінські, конторські і житлові кімнати.

а

Електронебезпека. Напруга кроку та дотику

Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку

Дія електричного струму на людину матиме місце лише в тому випа­дку, коли людина стала елементом замкнутого електричного кола, тобто доторкнулась одночасно до двох точок електричної мережі, між якими існує різниця потенціалів. У такому випадку небезпека ураження людини залежить від напруги мережі, режиму її нейтралі, якості ізоляції струмоп-ровідних частин від землі і т.д.

За режимом роботи електричні мережі поділяються на мережі по­стійного і змінного струму (одно- та багатофазні). До багатофазних ме­реж належать трифазні мережі з ізольованою нейтраллю та глухозаземле-ною нейтраллю.

Ізольована нейтраль — це нейтраль генератора чи трансформатора, яка ізольована від заземлювального пристрою або приєднана до нього че­рез апарати з великим опором.

Глухозаземлена нейтраль — це нейтраль генератора чи трансформа­тора, яка через заземлювач має надійний контакт з землею.

Згідно з даними статистики більше 50% нещасних випадків (серед електротравм) трапляються у результаті безпосереднього дотику людини до відкритих струмопровідних частин обладнання. Небезпека такого до­тику визначається силою струму, який протікає через тіло людини.

Схема вмикання людини до електричної мережі є дуже важливим фактором, що визначає важкість наслідку ураження струмом. Людина включається в мережу, одночасно дотикаючись до двох фаз, до однієї фа­зи і землі, до двох фаз і землі або нульового провідника, до двох точок землі, що мають різні потенціали. Найхарактернішими є перші дві схеми. Першу схему називають двофазним, а другу — однофазним вмиканням до електричної мережі Двофазне вмикання є найнебезпечнішим, оскільки при ньому людина опиняється під повною лінійною напругою мережі. При цьому дія струму на людину не залежить від ізоляції її від підлоги.

Менш небезпечним, порівняно з двофазним, при нормальному режи­мі роботи електромережі буде однофазне вмикання, оскільки напруга, що діє на людину, менша за лінійну в 1,73 рази. Відповідно меншою буде си­ла струму, що проходить через людину. На силу цього струму впливає також режим нейтралі електроустановки, опір підлоги, на якій стоїть лю­дина, опір її взуття, ємності фаз відносно землі тощо.

Однофазне вмикання до мережі напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю при нормальному режимі роботи мережі і надійній ізоляції фаз може бути безпечним для людини.

При порушенні нормального режиму роботи мережі з ізольованою нейтраллю, коли має місце замикання однієї з фаз на землю, небезпека ураження зростає, і якщо доторкнутись до однієї фази мережі з ізольова­ною нейтраллю, яка перебуває в такому режимі, то дія струму буде майже рівнозначною як і двохфазному увімкненні.


У мережах напругою вище 1000 В небезпека однофазного і двофаз­ного вмикання практично однакова і не залежить від режиму нейтралі. Будь-яке з таких доторкань є дуже небезпечним, оскільки сила струму, що проходить через людину, завжди перевищує смертельно небезпечну.

Враховуючи те, що сила струму залежить від опору тіла, тривалості дії, інших факторів, при встановленні межі небезпечних умов орієнту­ються не на силу струму, а на припустиму безпечну напругу дотику.

Напруга дотику (Uд)- це різниця потенціалів між двома точками ла­нцюга струму, до яких одночасно дотикається людина. Вище було пока­зано, коли ця різниця може дорівнювати лінійній чи фазній напрузі. Ко­ли ж трапляється порушення ізоляції в електричній установці, корпус якої ізольований від землі (не заземлений), то на цьому корпусі з’являється фазна напруга (Uф), і дотик до такого корпусу за небезпекою буде рівнозначним дотику до фазного провідника. Людина, що стоїть на землі, доторкнувшись до цього корпусу, опиниться під фазною напругою.

В тому ж разі, коли корпус заземлено, то потенціал на ньому (φк) бу­де дорівнювати добутку струму замикання на землю на величину опору заземлення і коливатиметься в межах від нуля до Uф. Такий же самий по­тенціал буде створений і на поверхні землі біля центру заземлювача. З віддаленням від центру заземлювача потенціал на поверхні ґрунту (φґ) поступово знижуватиметься, створюючи зону розтікання струму радіусом до 20 м, за межами якої φґ дорівнює нулю. Напруга дотику людини, що стоїть на землі і торкається корпуса заземленої установки буде визнача­тися різницею потенціалів корпусу і поверхні ґрунту, на якій стоїть лю­дина (Uд = φк — φґ), і залежати від відстані між корпусом (а отже і люди­ною) та заземлювачем. Його величина буде тим більшою, чим більшою буде відстань між установкою і заземлювачем і дорівнювати нулю, якщо установка розташована безпосередньо над заземлювачем.


Граничнодопустимі значення напруги дотику та сили струму для нормального(безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини по шляху „рука — рука», „рука -нога» регламентуються ГОСТ 12.1.038-82. при змінному струмі частотою 50 Гц вони становлять відповідно не більше 2 В і 0,3 мА.

Напруга кроку- різниця потенціалів двох точок на поверхні ґрунту, що знаходяться в зоні розтікання струму на відстані кроку одна від одної, на яких одночасно стоїть людина. Це може статися при обриві однієї з фаз повітряних ліній електропередач. При цьому навкруги точки дотику провідника із землею виникає зона, що перебуває під напругою. При від­далені від місця дотику провідника із землею щільність струму в землі зменшується, оскільки збільшується об’єм, через який проходить струм, і на певній відстані вона може практично дорівнювати нулю. Людина, що стоїть на точках з різними потенціалами, підпадає під дію різниці потен­ціалів цих двох точок, або під дію напруги кроку. При цьому струм про­ходить через тіло людини по шляху «нога-нога».

Напруга кроку залежить від відстані до місця замикання на землю, довжини кроку, характеру розповсюдження потенціалу в зоні розтікання струму та інших чинників.

Незважаючи на те, що при напрузі кроку струм проходить через тіло людини шляхом «нога-нога», який є менш небезпечним за інші, навіть невелика напруга у 60-70 В викликає мимовільні судомні скорочення м’ язів ніг, що призводить до падіння людини, при цьому струм може проходити шляхом «рука-нога», через життєво важливі органи.

Важкі наслідки ураження напругою кроку пояснюються незнанням елементарних заходів безпеки і правил виходу із зони розтікання струму. При виявленні замикання на землю забороняється наближатися до місця стікання струму на відстань менше 4 м — у закритих приміщеннях і мен­ше 8 м — на відкритій місцевості. Для надання допомоги постраждалому потрібно користуватись електрозахисними засобами (діелектричним взуттям, рукавичками). У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони слід віддалятись від місця замикання застосовуючи ходу «п’ятка-носок».

Записи созданы 2587

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Начните вводить, то что вы ищите выше и нажмите кнопку Enter для поиска. Нажмите кнопку ESC для отмены.

Вернуться наверх