Дыня выращивание в Беларуси

Подготовка дыни к посадке

Дыня более требовательна к влаге, чем арбуз. Для нее нужны легкие, заправленные органикой почвы, способные удерживать много воды. В умеренном климате дыни высаживают рассадным способом в теплицах или на прогреваемых солнцем участках.

Нельзя сажать дыню несколько лет подряд на одной грядке. Культуру возвращают на старое место не раньше, чем через 4 года – это поможет избежать заболеваний. Самые плохие предшественники для дыни, после тыквенных, – картофель и подсолнечник. Они выносят из почвы много питательных элементов, иссушают ее, а подсолнечник еще и засоряет посевы падалицей.

Бахчевые культуры можно размещать в междурядьях молодого сада.

Так как все тыквенные плохо переносят пересадку, рассаду дыни выращивают в торфоперегнойных горшочках, в которых и высаживают на постоянное место. Диаметр горшочков 10 см. Горшочки заполняют питательной смесью, составленной из перегноя, песка и плодородной земли 0,5:0,5:1.

Для равномерного развития растений важно, чтобы семена взошли дружно, с разницей не более чем в 2 дня. Для этого их высевают на одинаковую глубину – 0,5 см, и предварительно обрабатывают стимуляторами роста.

Предпосевная обработка семян дыни:

  1. Замочите семена в интенсивном растворе марганцовки 20 минут.
  2. Промойте в проточной воде.
  3. Замочите в любом стимуляторе прорастания согласно инструкции – Гумате, Янтарной кислоте, Эпине.
  4. Посейте в почву.

Во время выращивания рассады поддерживают температуру 20-25 градусов. Ночью температура может понижаться до 15-18 градусов.

Рассада дыни влаголюбивая, но ее нельзя переливать, чтобы не развились грибные болезни. Сеянцы высаживают на постоянное место в возрасте 20-25 дней – в это время они лучше укореняются.

Выращивание дыни в открытом грунте

Агротехника дыни в открытом грунте аналогична агротехнике арбуза, но есть свои особенности. Дыня отличается от арбуза тем, что формирует плоды не на главном стебле, а на боковых побегах. Поэтому главную лиану приходится прищипывать, как только ее длина достигнет 1 метра.

Посадка

В средней полосе семена для рассады высевают в апреле. В открытый грунт высевают или высаживают дыни, когда земля прогреется на глубине 10 см не менее чем до 15 градусов.

Рассаду в открытый грунт высаживают квадратным способом с расстоянием 70 см между рядами и 70 см между растениями в ряду. Кроме квадратно-гнездового способа можно использовать рядовой и ленточный:

  • Длинноплетистые сорта высаживают с расстоянием между рядами 2 м, между растениями в ряду оставляют 1 м.
  • Средне- и короткоплетистые высаживают чаще – в ряду оставляют 1 м, между рядами 1,4 м.

Семена заделывают на глубину 1 см. Рассаду высаживают с комом земли с перегнойным стаканчиком, не заглубляя корневую шейку.

После высадки растения осторожно поливают под корень, стараясь, чтобы вода не попала на листья. Если в хозяйстве есть древесная зола, ею присыпают корневую шейку, чтобы защитить молодое, еще не адаптированное растение от грибных и бактериальных заболеваний.

Обрезка и прищипывание

После прищипки из пазух листьев начнут расти боковые побеги. На каждом из них нужно оставить не более одного плода – больше в умеренном климате не вызревает. Идеально, чтобы на растении созревало не более 3-4 плодов. Остальные завязи удаляют, а лишние плети прищипывают.

Благодаря правильной формировке, растения расходуют питательные вещества на рост плодов, а не стеблей и листьев. Вкус у плодов правильно сформированного растения лучше, дыньки быстрее и полнее вызревают.

Дыни благодарно реагируют на любые подкормки минеральными и органическими веществами. Под влиянием удобрений плоды вырастают крупными и сладкими.

В первый раз удобрения вносят осенью, во время перекопки грядки. В это время на 1 кв. м. добавляют 2-3 кг навоза и минеральные удобрения:

  • азот – 60 гр. действующего вещества;
  • фосфор – 90 гр. действующего вещества;
  • калий – 60 гр. действующего вещества.

Если удобрений мало, лучше вносить их при посеве или высадке рассады в лунки или бороздки. Каждому растению должно достаться по столовой ложке комплексного удобрения – нитрофоски или азофоски – этого хватит для роста лиан во время периода вегетации.

В дальнейшем растения несколько раз подкармливают органикой, навозной жижей или птичьим пометом. В лунку под каждый корень наливают по одному литру помета или жижи, разведенных водой в соотношении:

  • куриный помет – 1:12;
  • навозная жижа – 1:5.

В первый раз подкормку органикой проводят, когда на лианах появится 4 листок, второй раз – во время цветения. Если нет органики, подкормку можно провести минеральным удобрением Кристалон в дозировке 1 кг на 100 литров воды.

На следующий день после подкормки растения окучивают, поверхность грядки рыхлят. После начала цветения любые подкормки прекращают, чтобы в плодах не накапливались нитраты.

Дыни хорошо реагируют на внекорневые подкормки стимуляторами иммунитета:

  • Силк – повышает устойчивость к засухе и жаре;
  • Эпин – повышает устойчивость к заморозкам и ночным похолоданиям.

Присыпка

При выращивании бахчевых в открытом грунте применяют специальный прием – присыпку. До смыкания лиан в междурядьях плети в узлах присыпают землей. Присыпанные места слегка придавливают. Прием обеспечивает устойчивость лиан к ветровой нагрузке. Неприсыпанные стебли ветер легко может перевернуть и обломать листья – такие повреждения отрицательно сказываются на росте и развитии растений.

Необходимо, чтобы в месте отхождения от главного стебля каждый боковой побег был присыпан почвой. В месте прищипки образуются дополнительные корни, что повышает способность растений к питанию и улучшает качество урожая.

Уход за дыней

Уход за дынями складывается из регулярных поливов, подкормок и поддержания грядки в чистоте. Во время прополок и рыхлений нельзя переворачивать плети – это замедляет скорость созревания плодов.

Все бахчевые – засухоустойчивые растения, но они расходуют много воды из-за того, что у них крупные многочисленные листья. Дыня – самая влаголюбивая бахчевая культура, но она склонна к грибным заболеваниям, поэтому ее нельзя поливать дождеванием. Молоденькие растения, не сомкнувшиеся в рядках, поливают под корень. В дальнейшем воду можно пускать в борозды, сделанные в междурядьях.

Когда собирать урожай

В открытом грунте плоды собирают по мере их созревания. Если они предназначены для транспортировки на дальние расстояния, их можно снимать в технической спелости, слегка недозрелыми. Плоды обрезают, оставляя плодоножку.

Поздние сорта дынь собирают одномоментно при их полном созревании, не дожидаясь наступления первых осенних заморозков.

Выращивание дыни в теплице

Выращивая дыни в защищенном грунте можно получить более ранний и обильный урожай. Дыни можно высаживать в теплицу в парниках и пленочных укрытиях.

В теплицы на солнечном обогреве рассаду высаживают, как только минует угроза подмерзания растений. В средней полосе это происходит в конце апреля или начале мая. Рассада в теплице высаживается по той же методике как в открытом грунте, но по немного другой схеме: 80х80 см.

Теплолюбивая дыня погибает уже при температуре +7 градусов, а при +10 перестает расти. Поэтому, если прогноз погоды обещает сильные заморозки, в теплице придется временно включить обогреватели.

Уход

В теплице дыни формируют в 1-3 стебля, удаляя все боковые побеги, пока главный стебель не отрастет до 1 м. Далее оставляют 3 боковых побега, на каждом из которых дают завязаться по двум-трем плодам, остальные завязи прищипывают.

Завязи удаляют, когда их диаметр достигнет 3-4 см. Раньше этого делать не стоит, так как плодики, предназначенные для созревания, могут опасть от высокой температуры в теплице и тогда позволяют наливаться завязям-дублерам.

В теплице дыню можно выращивать двумя способами:

  • врасстил;
  • в вертикальной культуре.

В последнем варианте плоды закрепляют в специальных сетках, чтобы они не оторвались от побегов.

Температура

Оптимальная температура воздуха в теплице 24-30 градуса. Ночью температура может опускаться до 18 градусов – на развитии растений это не скажется. Оптимальная влажность воздуха в сооружении 60-70%. При более высокой влажности развиваются грибки и бактерии.

Полив

Полив теплицы более умеренный, чем в открытом грунте. Сооружение нужно регулярно проветривать. Так же, как в открытом грунте, в теплице дыни поливают только теплой водой. Ее источником может стать 200-литровая бочка, поставленная в углу.

Як посадити диню в грунт, вирощування з насіння

Потрібно провести кілька підготовчих процедур перед висадкою дині.

  • Підготовка ґрунту.
  • Підготовка насіння.
  • Вирощування розсади.

Диня є рослиною, яке дуже любить тепло. Тому для її посадки потрібно вибирати відповідне місце. Ділянка землі повинна досить добре висвітлюватися, промені сонця повинні добре освітлювати грунт. Обов’язково повинна бути організований захист від вітру. Грунт потрібно вибирати пухкий, щоб він добре пропускала кисень і воду. Для дині важлива кислотність середовища. Зазвичай вибирають слабощелочную середу або ж нейтральну.

Грунт для посадки готують з осені. Грунт перекопують, удобрюють торфом або перегноєм. Якщо грунт глинистий, то її потрібно перекопати і перемішати разом з піском. На один квадратний метр потрібно внести близько 4 кг добрив. Навесні грунт ще раз перекопують. Цього разу потрібно внести калій і фосфати.

Обов’язково з грунту потрібно видалити всі бур’яни, рясно полити. В середині травня грунт ще раз дуже добре поливають, а потім покривають плівкою поліетилену. Це роблять для того, щоб грунт могла прогрітися на потрібну глибину. Грунт перекопують і вносять азотсодержащие добрива ще раз перед посадкою.

Як вирощувати гарбуз у відкритому грунті, можна дізнатися зі статті.

Наступним кроком у підготовці до вирощування є підбір насіння. Часто практикують посадку насіння прямо в грунт. Насіння можна садити для подальшого вирощування розсади. І в тому, і в іншому випадку можна використовувати куплені насіння в магазині і підготовлені самостійно.

У динь є одна дуже цікава особливість. Насіння, підготовлені з минулого року, можуть у підсумку дати дуже хороші стебла рослини. Але очікуваних плодів можуть не принести. Трапляється це, тому що не утворюються зав’язі, так як квіти на рослинах чоловічі.

Якщо ви хочете отримувати достатньо хороший урожай, то найкраще висаджувати насіння, які були отримані 4 або 5 років тому. Для посадки потрібно вибрати великі насіння. Потім їх обробляють спеціальним розчином, який можна купити в готовому вигляді. Також можна самостійно зробити розчин, що складається з борної кислоти і окисленого сірого цинку.

Зробивши такий розчин, помістіть насіння для вимочування на 12 годин. Часто насіння спочатку гартують, якщо висаджують рослини в нечорноземних ґрунтах.

Рекомендується насіння опускати в воду, температура якої буде не вище 35 градусів. Після цього насіння витягують, залишаючи на добу при температурі +20 градусів. Поступово температуру потрібно знизити та витримати при нулі градусів близько 20 годин. Таку процедуру проводять тричі зазвичай за один тиждень до посадки. Ще вдасться вибрати порожні насіння, які після замочування будуть спливати наверх. вирощування розсади дині в горщиках

Для розсади можуть знадобитися горщики з торфу або звичайні пластикові. Діаметр ємностей не повинен перевищувати 10 см. Пластикові стаканчики потрібно наповнити грунтом, який готують заздалегідь. Беруть 9 частин торфу і 1 частина піску, далі додають деревну золу. Її необхідно брати з розрахунку 1 стакан на 10 літрів грунту.

Тепер в горщики можна садити насіння. Глибина посадки становить близько 5 см, в один горщик можна посадити 2 або 3 насіння. Залишають горщики в приміщенні, де температура повітря повинна складати від 18 до 20 градусів. 15 градусів – такою повинна бути температура повітря вночі. Тримають горщики в таких умовах, поки не з’являться перші сходи. Поливати насіння потрібно помірно, не перестаратися.

Через тиждень, може трохи більше, з’являться паростки. Виберіть в одному горщику найсильніший, інші видаліть. Коли ви побачите, що виріс перший листочок, то здійсните підгодівлю у вигляді суперфосфату. Через 2 тижні підгодовують рослину ще раз. Коли на стеблині з’явиться вже 3 повноцінних листочка, то розсаду прищипують. Це дасть поштовх до утворення листочків збоку. В іншому доглядати за розсадою просто. Полив повинен бути помірним, при цьому краще, щоб вода не потрапляла на листя і стебла. Щоб не допустити появи чорної ніжки, потрібно просто навколо присипати сухим річковим піском. Найкраще сіяти насіння навесні, в квітні. Тільки через 25 днів можна буде пересаджувати розсаду в землю.

Попередньо необхідно підготувати лунки. Проміжки між саджанцями повинні бути від 70 до 80 см. Між рядами відстань повинна бути таким же. Якщо очікуються заморозки, то краще почекати, поки вони пройдуть. Зазвичай висаджують розсаду у відкритий грунт на початку червня.

Через 2 тижні в перший раз проводять підживлення дині. Дуже важливо, роблячи пересадку, залишити неушкодженими коріння рослини. Найчастіше пересаджують диню разом з грудкою землі, в якій росла розсада. У підготовлені лунки наливають воду і додають перегній. Не варто занадто поглиблювати розсаду. Найкраще, щоб кому землі перебував трохи над поверхнею землі.

Щоб розсада найкраще прижилася, обов’язково забезпечте їй в перші дні тінь. Також відразу після пересадки не забудьте рослина полити. Якщо в червні ще спостерігаються сильні перепади температури, то найкраще розсаду укрити поліетиленом. Якщо температура опускається тільки в нічний час, то плівку днем ​​можна прибирати.

Висаджують в грунт не тільки розсаду, а й насіння. Зазвичай це практикується в південних районах, так як диня дуже теплолюбна рослина. Зазвичай насіння садять на початку травня. Важливо, щоб грунт був прогріта на глибину в 15 см. Дині на городі

Слід вибирати добре освітлені ділянки землі. Якщо диня буде постійно зростати в тіні, то в підсумку плоди виростуть маленькими, на смак вони будуть несолодкими.

При посіві насіння необхідно робити гряди з наступними параметрами:

  • відстань в рядах близько 1 метра;
  • відстань між рядами від 1 метра до 1, 5 метрів;
  • глибина лунок складає близько 6 см, в кожну сіють по 5 насіння.

Після посадки лунки потрібно трохи присипати грунтом. Якщо є можливість, то краще за все насіння садити у вологу землю, бажано після дощу. Сходи з’являться трохи раніше звичайного терміну. Прополювати рослина потрібно в міру необхідності. Але першу прополку потрібно організувати вже з появою перших сходів.

Догляд за динею, полив, підгодівля

Після посадки розсади або насіння в грунт важливо забезпечити правильний догляд дині. Дуже часто догляд за динею схожий на догляд за огірками. Є кілька основних етапів, яких потрібно дотримуватися: посадка дині у відкритий грунт

  • розпушування;
  • прополка;
  • полив;
  • підгортання;
  • прищипування;
  • підгодівля.

Розпушування грунту в перші 2 рази проводять між рядами на глибину в 15 см. Подальшу глибину розпушування потрібно зменшити до 10 см. Близько до стебел рослин цього краще не робити. Коли ви побачите, що з’явилися перші бічні стебла, то потрібно рослина підгорнути.

Полив рослин потрібно здійснювати правильно. Адже на баштані ця культура росте практично без води. Якщо ж ви побачили, що вранці з’явилася роса, то поливати диню і зовсім не потрібно. Якщо ж ви поливаєте рослину, то робіть це акуратно між рядами, не зачіпаючи листя і стебла дні.

Прищипування вже під час росту розсади вироблялося. Тепер потрібно провести друге прищипуванння, яке проводять над 7 листком. На бічних петлях проводять так само. Решту квіток видаляють. Зав’язані плоди повинні бути на відстані один від одного. Пагони, які виросли без квітів, краще прибрати, щоб вони не забирали весь сік рослини. Батоги краще направляти, щоб вони не росли між рядами. прищипивание диніПодкормку проводять вже через 14 днів після посадки. В якості добрив використовують селітру, гній, курячий послід. Решта підгодівлі проводять з інтервалом в 10 днів. Якщо хочете, то можна купити комплексне добриво в магазині. Але частіше використовують курячий послід упереміш із золою. Підживлення завершують, коли плоди вже починають зріти. Коли плоди з’являться, найкраще під батоги покласти захисну поверхню. Це може бути фанера або дощечка. В цьому випадку ви зможете вберегти плоди від гниття. підгодівля диніВажно орієнтуватися на погоду у вашому регіоні. Найчастіше для посадки вибирають сорти, які дозрівають рано. Але в будь-якому випадку дотримуйтеся 3 основних правила:

  • Вчасно реагуйте на заморозки і захищайте від них плоди.
  • Правильно прищипують, видаляйте зав’язі.
  • Не забувайте підгодовувати рослину, щоб зростання дині стимулювався.

Кращі сорти

Зараз пропонується на вибір маса сортів дині, яка підходить для вирощування у відкритому грунті. Ранньостиглі (ранні) сорти динь найкраще підходять для вирощування в Україні. Найчастіше такі плоди вживають в їжу відразу, вони виростають не дуже великими, але смачними.

  1. «Колгоспниця» дає хороший урожай, сорт дині відноситься до середньостиглих. Найчастіше плоди фарбуються в помаранчевий колір або в темно-зелений. На смак цей сорт дуже солодкий, аромат виходить приємний, м’якоть соковита. Вага однієї дині становить 2 кг.
  2. «Козачка» дає стабільно високий урожай. Форма плодів кругла, може бути і овально-круглої. Зазвичай шкірка на дотик гладка, лише іноді є легка сітка. М’якоть плодів дуже м’яка, а аромат яскраво виражений.
  3. «Бурштинова» диня відноситься до сортів среднераннего терміну дозрівання. М’якоть біла і соковита, досить товста. Вага одного плоду становить приблизно 2, 5 кг.
  4. «Алтайська» диня. Цей сорт здатний давати швидко спеющей плоди. Плоди в основному виходять невеликими. Середня вага становить приблизно від 1 до 2 кг. М’якоть біла, соковита, шкірка тоненька.
  5. «Ананасова» диня. М’якоть за кольором трохи відрізняється від інших сортів. Колір її світло-рожевий. Плоди мають овальну форму помаранчевого кольору.
  6. «Блонді» відноситься до середньостиглих сортів. Плоди мають трохи приплющену форму. Дині виростають маленькими, вага однієї приблизно 600 грам. М’якоть дуже солодка, в ній міститься велика кількість каротину. Шкірка тоненька з сіро-зеленими смужками. блонди диня

Зазвичай плоди в наших широтах дозрівають на початку серпня. Як дізнатися, достигла чи диня? Ви це зрозумієте, як тільки на плодах з’явиться дрібна сітка, тобто забарвлення почне змінюватися. Якщо на диню натиснути, то вона трошки прогнеться, шкірка стає трохи м’якою. Ви відчуєте від дині приємний аромат, це теж говорить про те, що дині дозріли.

>
Диня: вирощування розсади з насіння, посадка у відкритий ґрунт і догляд

Посадка й догляд за динею (коротко)

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині квітня, висадка розсади в ґрунт – на початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: багатий на органіку, легкий, сухий, нейтральної реакції, бажано після чорного пару. Можливо вирощування на середньосуглинистому ґрунті. Не підходять важкі суглинки, піщані, кислі та вологі ґрунти.
  • Полив: регулярний, бажано крапельний, у середньому – один раз на тиждень, уранці. Із появою плодів полив зменшують до повного припинення.
  • Підживлення: через 2 тижні після висадки розсади в ґрунт уносять розчин 20 г аміачної селітри в 10 л води з розрахунку 2 л на кущ. Таке ж підживлення вносять і в період формування бутонів, а через 2-3 тижні після цього ґрунт удобрюють мінеральним комплексом.
  • Прищипування, підв’язування, пасинкування: щойно розсада вкорениться, головне стебло прищипують, але це не стосується гібридних сортів дині. На кожному кущі має залишитися від 2 до 6 зав’язей, а коли вони збільшаться до розміру тенісного м’яча, їх укладають в авоську й підв’язують до шпалери.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: баштанна попелиця, дротяники, павутинні кліщі, підгризаючі совки та динні мухи.
  • Хвороби: борошниста роса, пероноспороз, фузаріозне в’янення, антракноз (мідянка), коренева гниль.

Детально про вирощування дині читайте нижче

Вирощування дині з насіння

Посів насіння дині

У середній смузі диню вирощують розсадним способом. Вирощування розсади дині починається з підготовки до посіву насіння три-чотирирічної давнини, бо зі свіжого насіння виростуть міцні рослини, які не дадуть плодів, оскільки на них будуть тільки чоловічі квітки, що не утворюють зав’язей. Великі насінини дині опускають на 20 хвилин у двовідсотковий розчин марганцівки (чайну ложку перманганату калію без верху розчиняють у півтора склянках води). Можна також потримати насіння протягом 12 годин у п’ятивідсотковому розчині борної кислоти і сірчанокислого цинку, після чого промити і висушити. Деякі садівники використовують методику гартування насіння холодом: спочатку його на 2 години поміщають у термос із водою тридцятиградусної температури, потім, накривши вологою марлею, добу витримують при температурі 15-20 ºC, після чого переміщають на 18 годин у холодильник із температурою від 0 до 2 ºC, а потім знову протягом шести годин тримають при температурі 15-20 ºC. Проводять процедуру загартовування безпосередньо перед посадкою насіння в ґрунт.

Посадка дині на розсаду здійснюється в середині квітня. У торф’яні горщики діаметром 10 см висаджують по 2-3 насінини на глибину 1,5-2 см. Ґрунтосуміш для вирощування розсади дині має складатися з дев’яти частин торфу та однієї частини піску. 10 л ґрунтосуміші потрібно ретельно перемішати зі склянкою деревної золи.

Вирощування розсади дині

Як виростити розсаду дині? До появи сходів горщики з насінням слід тримати при температурі 20-25 ºC в денний час, а нічна температура повинна бути не вище 18 ºC. Як тільки з’являться сходи, а станеться це приблизно за тиждень, у горщику залишають найміцніший паросток, а інші не висмикують, а обрізають на рівні поверхні, щоб не травмувати кореневу систему залишеного сіянця. Після появи у сходів трьох пар справжніх листків розсаду прищипують, стимулюючи розвиток бічних пагонів.

Сходи, що з’явилися, розташовують на південному підвіконні, але якщо такої можливості у вас немає, доведеться організувати щоденне штучне досвічування розсади лампами денного світла протягом 10-12 годин. Догляд за розсадою дині полягає у своєчасному зволоженні ґрунту теплою водою, причому перше поливання після посіву насіння проводять, коли у сходів розвинеться один справжній листок, однак дуже важливо, щоб вода не потрапляла на листя і стебла розсади. Якщо ви побоюєтеся, що сіянці можуть захворіти на чорну ніжку, посипте поверхню ґрунту сухим піском.

У період вирощування сіянців дині бажано провести два підживлення розчином комплексних мінеральних добрив, а за тиждень до пересадки розсади в ґрунт починають гартувальні процедури: денну температуру знижують до 15-17 ºC, а нічну – до 12-15 ºC, поступово роблячи сеанси провітрювання дедалі тривалішими.

Пікірування дині

Читачі іноді запитують: «Як пікірувати диню»? Дині, як і інші гарбузові, не пікірують, тому що їхні сіянці дуже погано зносять пересадку. Саме тому насіння гарбузових сіють в окремі скляночки.

Посадка дині у відкритий ґрунт

Коли садити диню в ґрунт

Коли садити розсаду дині у відкритий ґрунт? Посадка дині у ґрунт здійснюється, коли розсаді виповниться 4-5 тижнів, і у сіянців розвинеться 5-6 справжніх листків. Однак поспішати з висадкою сіянців не слід, варто дочекатися, коли встановиться тепла погода. Якщо ж після висадки сіянців у ґрунт настануть заморозки, можна на цей час укрити розсаду плівкою.

Виберіть для теплолюбної дині сонячну ділянку, що добре прогрівається, захищену від холодного вітру, і бажано, щоб вона була розташована на південній стороні. Найкраще росте диня після чорного пару і таких рослин, як озима пшениця, кукурудза, ячмінь, огірки, цибуля, часник, бобові й капуста, але два роки поспіль диню на одному місці вирощувати не можна. Погано росте диня після таких рослин, як морква й помідори. Добрими сусідами для дині є ріпа, квасоля, базилік, мангольд, редька, щавель, редис і кукурудза. Погані сусіди – картопля й огірки.

Ґрунт для дині

Диня любить ґрунти нейтральні і легкі, але багаті на органіку. Її не бентежать сухі і засолені ґрунти, але кислий і вологий ґрунт для неї згубний. Найбільше дині підходять легкі середньосуглинисті ґрунти, а ось піщані ґрунти і важкі суглинки вона не любить. Перед тим, як садити диню в ґрунт, його потрібно підготувати: восени під перекопування на глибину штиха лопати внести по 4-5 кг перегною або гною, а в глинистий ґрунт додати ще по піввідра піску на м². Навесні ділянку під диню боронують і вносять у ґрунт по 15-25 г калійної солі і по 35-45 г суперфосфату на м². Перед посадкою ділянку знову перекопують, але вже з азотними добривами з розрахунку 15-25 г на м².

Як висаджувати диню у відкритий ґрунт

Перед перевалкою розсади в ямки, розташовані на відстані 60 см одна від одної, її рясно поливають, щоб легше було вилучити сіянець із горщика. Інтервал між рядами – близько 70 см. Розташовують сіянці в ямці таким чином, щоб їхня коренева шийка виявилася вище рівня поверхні, інакше існує ризик її загнивання або вражання грибковими хворобами. При такій посадці кущик виявляється ніби на горбку. З метою захисту динного баштану від грибкових захворювань після посадки грядку посипають річковим піском. Від сонця сіянці захищають мокрим папером, який знімають через дві доби.

Вирощування дині в теплиці

У теплицях диню, щоб вона займала менше місця, вирощують на шпалерах. Посадка дині в теплицю здійснюється в ямки 70х50 см на відстані 20 см між екземплярами в ті ж терміни, що й у відкритий ґрунт. Вирощують і загартовують розсаду так, як уже було описано. Водночас із динею можна вирощувати перець і помідори, але огірки і кабачки – не найкращі сусіди по теплиці для цієї культури. Перед висадкою сіянців у кожну ямку вносять по 1,5 кг перегною або компосту, присипавши його зверху шаром ґрунту завтовшки 3 см, потім проливають ямку теплою водою і перевалюють сіянці із земляною грудкою з таким розрахунком, щоб вони опинилися на 1,5– 3 см вище грядки, інакше може початися загнивання підсім’ядольного коліна. Якщо настануть заморозки, посадку захищають додатковими каркасами з плівкою.

Перший тиждень після посадки сіянців на грядку у випадку, якщо температура в теплиці підніметься вище 30 ºC, здійснюють провітрювання. Через тиждень або десять днів кожну диньку поливають двома літрами теплої води з розчиненими в ній азотними добривами (20 г аміачної селітри на 10 л води). Зволоження грядки здійснюють щотижня, але в період дозрівання плодів норму регулюють у бік зменшення аж до повного припинення поливу на 1-2 тижні, поки дині остаточно не дозріють – це роблять для того, щоб плоди вийшли солодшими. Удобрення дині органікою проводять двічі з інтервалом у 2-3 тижні, чергуючи підживлення трав’яним настоєм і внесенням настою курячого посліду, коров’яку або гумусу і підсипаючи в ямки по жменьці деревної золи.

Через тиждень після висадки розсади в теплицю сіянці прищипують над 5-6 листком і після утворення у них бічних батогів із жіночими квітками два найміцніші з них підв’язують до шпалери, а решту обрізають. У міру зростання батогів обертайте їх навколо шпагату на шпалері, оскільки динячі батоги самі по ньому не видеруться. Якщо комах-запилювачів у теплиці мало, доведеться допомогти диньці запилитися. Для цього потрібно обережно перенести пензликом пилок із чоловічих квіток (це ті квітки, у яких немає зав’язей) на маточки жіночих.

Коли з’являться плоди, на кожній рослині залишають тільки по 2-3 диньки, і коли вони розвинуться до розмірів тенісного м’яча, кожну з них укладають у сітку і підвішують на горизонтальну направляючу шпалеру.

Іноді рослини можуть потерпати від грибкових захворювань або комах-шкідників, наприклад, баштанної попелиці, совки чи павутинного кліща. З комахами можна впоратися обробкою рослин Іскрою-біо або Фітовермом. Чим хворіє диня і чим обробити диню від хвороб, якщо виникне така необхідність, читайте у відповідному розділі.

Збирають диню, коли плоди набудуть характерного для сорту розміру і кольору, а біля з’єднання плоду з батогом з’являться тріщини.

Догляд за динею

Як виростити диню

Вирощування дині у відкритому ґрунті передбачає полив, прополювання, розпушування, підгортання, прищипування і підв’язування батогів, а також підживлення рослин. Може виникнути потреба у проведенні штучного запилення, яке здійснюється тим же способом, що і запилення дині в теплиці. Як тільки розсада дині вкорениться і піде в ріст, її головне стебло прищипують удруге. Робиться це для того, щоб рослина витрачала сили не на нарощування зеленої маси, а на утворення і ріст плодів. У підсумку у кожної дині повинні розвиватися основний і два бічних пагони, решта відростків видаляють. Це не стосується гібридних сортів, на головному пагоні яких розташовані жіночі квітки, тому їх не прищипують, а бічні пагони гібридів, щоб уникнути загущення посадки, прищипують після 2-3 листка. В іншому догляд за гібридами такий же, як і за звичайними сортами дині.

Коли з’являються зав’язі, на кожному кущі їх залишають від двох до шести, не більше, а при досягненні плодами розмірів тенісного м’яча кожен із них поміщають у сітку і підв’язують до шпалери, частково знявши навантаження з батогів рослини. Час від часу плоди в сітках перевертають, аби досягти їхнього рівномірного дозрівання. Під дині на землі підкладають негниючий матеріал (фольгу, шматочки руберойду). Якщо на кущі росте тільки один плід, а решта жовтіють і відстають у розвитку, значить, настав час внести добриво для дині.

Міжряддя на динних грядках розпушують перші два рази на глибину 10-15 см, наступні розпушування проводять не так глибоко – на 8-10 см, а простір навколо розсади вимагає ще менш глибокого і дуже обережного розпушування ґрунту. Коли почнуть розвиватися бічні батоги, диню підгортають. Припиняють розпушувати ґрунт навколо кущів, коли відбудеться змикання листя.

Якщо ви волієте вирощувати дині на шпалері (а слід сказати, що цей спосіб дозволяє економити багато місця), встановлюйте опори заввишки до 2 м заздалегідь, оскільки вже за кілька днів після висадки розсади в ґрунт пагін треба обв’язати мотузкою, а його верхній кінець закріпити на шпалері. З часом так само підв’язують і бічні пагони.

Полив дині

Поливають диню регулярно – в середньому раз на тиждень – теплою водою (22-25 ºC), вранці, не допускаючи, щоб краплі потрапляли на листя, стебла, бутони, квітки і плоди. Щоб цього уникнути, можна прорити навколо рослин борозну і виливати воду в неї. Але найкращий спосіб зрошення баштанних культур – крапельний. Уникайте перезволоження ґрунту, оскільки від цього гниє коріння рослини, тому перед тим, як поливати диню, переконайтеся, що верхній шар ґрунту на баштані підсох. Коли з’являться плоди, полив поступово зменшують до повного припинення, щоб диньки набрали побільше цукру.

Підживлення дині

З поливаннями зручно суміщати підживлення. Чим удобрювати дині у відкритому ґрунті? Через два тижні після висадки розсади в ґрунт її можна підживити розчином 20 г аміачної селітри у відрі води з розрахунку 2 л розчину на один кущ. Коли почнеться процес бутоноутворення, проводять друге підживлення динь розчином аміачної селітри в тій самій пропорції або коров’яком (1:10). Потім через 2-3 тижні в ґрунт вносять в рідкому вигляді суміш добрив: 30 г сульфату амонію, 50 г суперфосфату і 20-25 г калійної солі, розчинені у 10 л води.

Шкідники і хвороби дині

Усі сорти дині для відкритого ґрунту, а також дині, вирощувані під плівковими покриттями, у разі неналежного догляду або недотримання агротехніки культури можуть зазнавати зараження грибковими, вірусними або бактеріальними хворобами. Потерпають дині також від деяких шкідливих комах. Щоб запобігти втраті врожаю, ви повинні вміти вчасно розпізнати захворювання або шкідника, що зазіхнув на ваш баштан, а також знати, яким препаратом і як обробити дині в цьому випадку.

Борошниста роса – грибкова хвороба, від якої на стеблах і листках рослини з’являються білясті плями, що з часом укривають усю поверхню і набувають бурого кольору. Під цим нальотом листя стає крихким, всихає і згортається. Ріст пагонів сповільнюється, плоди відстають у розвитку, втрачають якість і вміст цукру. При виявленні ознак захворювання обробіть динячі грядки 80 %-ним сірчаним порошком із розрахунку 4 г на 1 м². Сеансів з інтервалом у 20 днів можна провести кілька, але останній – не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, характеризується появою на листках дині жовто-зелених плям, які швидко збільшуються, охоплюючи всю листову пластину. У період підвищеної вологості на споді листя утворюється сіро-фіолетовий наліт зі спорами грибка. В якості профілактики потримайте насіння дині перед посадкою протягом двох годин у термосі з водою температурою 45 ºC, а потім 20 хвилин в однопроцентному розчині перманганату калію. При виявленні симптомів пероноспорозу обробіть ділянку розчином 1 г сечовини в 1 л води, а якщо цей захід не допоможе, доведеться обприскувати дині розчином Топаза або Оксіхома відповідно до інструкції.

Фузаріозне в’янення теж грибкове захворювання, збудники якого живуть у ґрунті, звідки потрапляють на рослинні рештки і насіння дині. Найчастіше фузаріозом уражуються середньостиглі та пізні сорти, через нього знижується врожайність і якість плодів. Виявляється хвороба у стадії розвитку 2-3 справжніх листків або в період дозрівання плодів. У захворілих рослин листя світлішає і вкривається сірими плямами, потім уражені наземні частини в’януть, і рослина гине протягом 10 днів. Як лікування динячі грядки обробляють у період бутонізації розчином хлористого калію, а в якості превентивного заходу використовують п’ятихвилинне знезараження насіння перед посівом у сорокавідсотковому розчині формаліну.

Антракноз, або мідянка, проявляється округлими бурими чи рожевими плямами на листках, що у міру розвитку хвороби збільшуються в розмірах. В уражених листках утворюються діри, листя скручується, і диня сохне, батоги стоншуються й ламаються, а плоди деформуються і гниють. Лікування від антракнозу – три-чотириразове обприскування рослин одновідсотковою бордоською рідиною з інтервалом в 10 днів або запилення ділянки порошком сірки.

Аскохітоз, як і вище описані хвороби, збуджується грибком і проявляється виникненням бурих ділянок на стеблах зростаючої в теплиці дині, які поступово розповзаються по всій рослині. Гине хвора диня від ураження прикореневої частини. При виявленні симптомів аскохітозу скоротіть полив і опудрюйте уражені ділянки рослин сумішшю вапна і золи або обприскуйте їх одновідсотковою бордоською рідиною, а в якості профілактики рекомендуємо перед посівом знезаражувати насіння препаратами Іммуноцітофіт або Сілк.

Коренева гниль уражає ослаблені екземпляри, при цьому у молодих рослин стебла й коріння спочатку буріють, потім стоншуються і в результаті рослина в’яне. Доросла диня жовтіє і теж в’яне, при цьому нижня частина стебел і коріння стають бурими. Превентивним заходом у боротьбі з гниллю можна вважати обробку насіння перед посадкою протягом п’яти хвилин сорокавідсотковим розчином формаліну.

Вірусні хвороби – вірус огіркової мозаїки, вірус вузької спеціалізації і вірус мозаїки кавуна – переносяться попелицями, тому насамперед знищують рознощиків, а тільки потім ведеться боротьба з хворобами дині. Однак якщо рослина заражена одним із перерахованих вірусів, врятувати її неможливо, тому що ліків від цих хвороб наразі не існує. Можна лише швидко видалити рослину з грядки, доки зараження не перекинулося на сусідні дині. Симптоми цих захворювань: поява на листках ділянок із мозаїчним забарвленням, укорочення міжвузлів, відставання в розвитку, деформація листя, опадання зав’язей, поява крапу на плодах.

Серед комах у динь такі вороги: баштанна попелиця (тля), павутинні кліщі, дротяники і підгризаючі совки.

Баштанна попелиця скупчується на споді листя і харчується його соком, від чого листя згортається і сохне, а квітки опадають, не встигнувши розкритися. Крім того, тля є рознощиком вірусних захворювань, від яких рослини вилікувати не можна. Щоб знищити тлю, обприскати дині десятивідсотковим розчином Карбофоса або тридцятивідсотковим розчином Актелліка.

Павутинні кліщі теж воліють селитися на споді листової пластини. Вони, як і попелиця, живляться соком рослин. Найчастіше кліщі вражають дині в теплицях, але шкодять вони і баштанним рослинам. Позбутися кліща можна обробкою Фітоверма, Біколу або Бітоксибацилліну.

Дротяники – личинки жуків-лускунів – гризуть підземну частину рослин, що призводить до загибелі динь. Запобігти розмноженню гусені можна глибоким осіннім перекопуванням ділянки та дотриманням сівозміни.

Підгризаючі совки небезпечні не самі собою, шкоди рослинам завдають їхні гусениці, що гризуть стебло дині, від чого рослина гине. Щоб позбутися гусені совки, ділянку після збору врожаю глибоко перекопують. Крім того, слід дотримуватися чергування культур.

Обробка дині

Для досягнення потрібного ефекту в лікуванні грибкових хвороб фунгіциди використовують блоком у 2-4 обробки, не застосовуючи в проміжках препарати контактної властивості. Не чергуйте фунгіциди з різних хімічних груп, використовуйте один і той же фунгіцид або його аналог. Інтервали між сеансами обробки фунгіцидами не повинні бути більше 12 днів. Після останньої обробки рослин системним фунгіцидом контактний засіб можна застосовувати не раніше, ніж через 8-10 днів. Системні фунгіциди доцільно використовувати для лікування молодих рослин, що активно розвиваються, а дорослі, старіючі рослини краще обробляти контактними препаратами.

Збір та зберігання дині

Перед тим, як збирати дині, ви повинні бути впевнені, що вони дійсно дозріли. Зверніть увагу на колір дині і сітку тріщин на її поверхні. Стиглі дині легко відділяються від батогів, сітка вкриває шкірку по всьому плоду, а плід жовтіє, однак такі дині довго зберігатися не будуть – щонайбільше місяці два. Диня, яка досить дозріла для того, щоб лягти на зберігання, має середньовиражену сітку, що вкриває лише половину плоду. А ті екземпляри, у яких сітка вкриває всю поверхню пожовклої дині, слід негайно з’їдати. У сортів, що не утворюють сітки на шкірці, ознакою дозрівання дині служить лише її пожовтіння.

Ступінь лежкості динь визначається за такою шкалою:

  • низька – такі дині зберігаються менше двох тижнів;
  • малолежкі дині – термін зберігання від 15 до 30 днів;
  • середньолежкі дині зберігаються від місяця до двох;
  • лежкі дині зберігаються до з місяців;
  • дуже лежкі – дині, що зберігаються довше 3 місяців.

Найкращу лежкість мають середньостиглі та пізні сорти дині, які при правильному зберіганні можуть лежати до півроку, в той час як ранні, середньоранні і частина середньостиглих сортів довго не зберігаються, тому їх бажано відразу вживати в їжу.

Пізньостиглі дині, призначені для тривалого зберігання, збирають у стані технічної стиглості вибірково, у міру появи на плодах необхідних ознак, не зрізаючи, а зриваючи їх разом із плодоніжкою завдовжки до 3 см. Роблять це рано-вранці, поки не настала спека, або ввечері, коли спека вже спала. Зірвані дині залишають на 3-4 дні на динній грядці, обережно перевертаючи їх через кожні 5-6 годин, після чого закладають у сухе, прохолодне, але не холодне, попередньо продезінфіковане сховище.

Дезінфекцію проводять шляхом обприскування приміщення хлорним вапном. Можна для знищення вірусів і шкідників використовувати димові шашки. Після обробки сховище має постояти замкненим кілька днів, потім слід його провітрити і побілити дерев’яні конструкції приміщення свіжолюсованим вапном.

Розміщують дині на зберігання на стелажі, розклавши плоди по посипаних тирсою або половою полицях в один шар. А можна зберігати дині в підвішеному стані, зануривши кожен плід у сітку з великими чарунками і навісивши на стійку з перекладинами. Вологість повітря в приміщенні для зберігання динь повинна бути приблизно 80 %, а температура в межах 2-3 ºC. Згубно позначається на дині сусідство з картоплею і яблуками: від картоплі диня набуває неприємного присмаку і починає підгнивати, а етилен, що його виділяють яблука, прискорює процес дозрівання і перезрівання дині. Якомога частіше оглядайте плоди, що зберігаються, і негайно видаляйте ті, на яких з’являються ознаки псування.

Види і сорти дині

Виділена в окремий рід диня (Melo) представлена трьома десятками видів, причому два з них дикі. Деякі види зростають у Китаї та Африці, хоча більша частина росте в Середній Азії, Афганістані та Ірані, і саме в цих країнах з’явилися перші культурні різновиди дині. Найбільш ароматними та смачними динями вважаються середньоазійські. Серед них найвідомішими є:

  • Зард – чарджоуська гладка, веретеноподібна диня із зеленою шкіркою, яка виростає до величезних розмірів – до 25 кг і схожа на гігантський огірок. У вересні вона тверда і несмачна, але, дозрівши в лежанні, взимку стає запашною, ніжною і солодкою. Один із найсмачніших сортів цього виду Гулябі – ці дині можна зберігати по півроку;
  • Хандаляк – ранні, невеликі і ніжні диньки зі смаком груші;
  • Амері – бухарські овальні дині по 5-10 кг вагою з хрусткою м’якоттю, що виливають ванільний аромат.

Гарні також дині малоазійські, хоча вони і поступаються за смаковими якостями середньоазійським. Найвідоміші види:

  • Кілікійська диня з Сирії;
  • Кассаба з Туреччини, що практично не має аромату.

Європейські різновиди – пристосовані до умов більш прохолодного клімату похідні від середньоазійських динь. Прикладом європейського різновиду може служити канталупа – диня, названа на честь папського маєтку Канталупії. Це сегментована (ребриста) диня, яка не відрізняється особливим смаком, зате здатна рости і плодоносити навіть в Англії.

Європейські сорти дині поділяються на скороспілки – дуже ранні сорти, що дозрівають за 60-70 днів, літні дині – більші, вкриті по шкірці сіткою, з солодкою, ніжною і запашною м’якоттю, і зимівки – невеликі дині з темно-зеленою або бронзовою, вкритою густою сіткою шкіркою зі щільною, хрусткою і солодкою м’якоттю. Пропонуємо вам найкращі гібриди та сорти дині для відкритого ґрунту, виведені для вирощування в наших кліматичних умовах:

  • Блонді – сорт, що дозріває за 80-90 днів, з яскраво-оранжевою ніжною запашною м’якоттю і тонкою, світлою, сірувато-бежевою шкіркою. Вага трохи сплюснених, круглих сегментованих плодів, що містять каротин і багато цукру, – до 700 г;
  • Зимівка – пізній сорт, який важко виростити в умовах середньої смуги, та в більш теплих районах за 90 днів дозрівають світлі жовто-зелені плоди без смуг, але з великочарунковою сіткою по шкірці з соковитою, світло-зеленою ніжною м’якоттю. Вага плодів досягає 2,5 кг;
  • Алтайська – у плодів цього сорту тонка шкірка, овальна форма, запашна, смачна м’якоть і вага не більше півтора кілограмів. Виведений сорт у Сибіру і з успіхом там вирощується;
  • Ананасова – один із найбільш ранніх сортів овальної форми з золотистого кольору шкіркою, вкритою сіткою. Ароматна солодка м’якоть злегка рожевого відтінку. Маса плодів досягає 2 кг;
  • Медова – цей сорт вирощують у країнах Середземномор’я і в Марокко. Плоди гладкі, подовжені або круглі, зеленого кольору. М’якоть зелена, жовтувата або жовто-червона, солодка і запашна, містить калій, марганець і вітамін A;
  • Галілей – середньоранній сорт, виведений спеціально для вирощування на півдні Росії, з невеликими плодами до 1 кг вагою, світло-коричнева шкірка яких густо вкрита сіткою, а запашна зеленувата м’якоть має ніжний смак;
  • Шаранте – сорт французької селекції з найменшими в цій сортовий групі плодами, які до того ж вважаються найбільш запашними і смачними. Дині цього сорту схожі з мускусною динею. Плоди круглі, злегка приплюснуті, на шкірці гладкі поздовжні борозни, помаранчева солодка м’якоть дуже ароматна, крім того, низькокалорійна і багата на вітаміни;
  • Ожен – ізраїльський гібридний сорт зі злегка приплющеними видовженими плодами зеленуватого, жовтого або жовто-зеленого кольору з поздовжніми насічками, плямами і смужками. М’якоть зелена, запашна і солодка;
  • Казка – ранньостиглий сорт з еліптичними жовтими плодами масою до 2 кг без малюнка, але зі слабко вираженими сегментами і рідкісною сіткою. М’якоть світло-кремова, помірно ароматна, солодка, середньої соковитості;
  • Місяць – середньоранній сорт з овальними, жовтими і гладенькими плодами з ніжною сіткою масою до 1 кг. М’якоть середньої соковитості і солодкості кремового кольору та приємного аромату.

Выбор почвы и участка

Особое внимание при выращивании дыни уделяется выбору предшественников на участке. Лучшие из них – овощные культуры, под которые в предшествующем году вносились органические удобрения. Непригодные предшественники: кабачки, тыква, огурцы, патиссоны, картофель.

Дыня предпочитает песчаные и супесчаные почвы с уровнем кислотности 6-7 pH. Нельзя выращивать бахчевые культуры там, где уровень залегания грунтовых вод находится на глубине 60-90 см. Если участок имеет склон, то дыню лучше разместить в верхней части. Посевы дыни лучше размещать по длине с севера на юг – так она лучше освещается солнцем на протяжении суток.

В Беларуси дыню предпочтительно выращивать в теплицах, можно в открытом грунте, но с обязательным укрытием полимерными материалами. Из органических удобрений можно использовать конский навоз и компосты из расчета 3-5 кг на м2 в зависимости от плодородности почвы. Из минеральных удобрений целесообразно внести 15-20 г аммиачной селитры, 30-40 г суперфосфата и 15-20 г сульфата калия на 1 м2.

КСТАТИ Не забудьте выписать «АиФ»! Лунный календарь будет рассылаться в январе. Доза удобрения определяется степенью плодородности почвы. Высокие дозы органических удобрений затягивают вегетационный период, поэтому увлекаться ими не стоит. Нельзя вносить свежий навоз – он делает растения уязвимыми к заболеваниям, снижается содержание сахара, увеличивается количество нитратов. Грунты в теплицах должны быть плодородными и рыхлыми.

Записи созданы 2587

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Начните вводить, то что вы ищите выше и нажмите кнопку Enter для поиска. Нажмите кнопку ESC для отмены.

Вернуться наверх